«Ведмежа хвороба» — діарея при стресі

Механізм розвитку

На сьогодні відомо, що травна система людини є справжнім другим мозком або Enteric Nervous System[1] (кишковою нервовою системою). У всіх відділах шлунково-кишкового тракту налічується понад 600 млн нервових клітин, які знаходяться на внутрішній оболонці органів. Вченими навіть введений новий термін — вісь «мікробіом — кишківник — мозок»,[2] під яким розуміють можливість ШКТ реагувати на різні емоційні подразники, особливо надмірний стрес.

Відомо, що на фоні сильних емоцій — як негативних, так і позитивних — у крові збільшується концентрація стресових гормонів (адреналіну, норадреналіну, кортизолу та ін.). Це необхідно для підготовки організму до ймовірної небезпеки. Оскільки між мозком та кишківником налагоджені вкрай тісні нейронні зв’язки, під час стресу визначається значний вплив на гладку мускулатуру. В деяких людей подібна реакція настільки сильна, що спостерігається діарея при стресі з усіма її наслідками.

Причини проблеми на рівному місці

Реакція «бійся-біжи-зупинись» у різних людей по різному впливає на систему травлення. Найчастіше діарея від нервів виникає через:

1. Відтік крові від кишківника. При стресі організм перенаправляє всю кров до м’язів рук та ніг, саме тому під час страху може виникати таке відчуття, немов «стислося все всередині».
2. Порушення бактеріального балансу. Надмірні або часті стреси можуть викликати порушення мікрофлори кишківника, що своєю чергою призводить до раптової діареї.
3. Вивільнення гормонів стресу. Вже згадувалось, як адреналін і подібні йому гормони вводять кишківник у своєрідний ступор, цей механізм може спрацьовувати настільки сильно, що від стресу «проносить».
4. Дефіцит біфідобактерій: після вживання антибіотиків чи вживання рослинної їжі (веганство, вегетаріанство) можуть сприяти вимиванню мікробіоти у кишківнику, таким чином можуть розвиватись симптоми послаблення. Нормальна та надмірна кількість біфідобактерій у кишківнику сприяє імунітету кишківника та виділенню серотоніну – гормону радості. Таким чином вживання кисло-молочних продуктів на основі біфідобактерій (айран, ряжанка, закваска т.і.) чи пробіотиків (Альфлорекс від СПК) також можуть послабити тривожність, покращити настрій та зменшити причинно-наслідковий вплив кишківника на мозок.[3][4]

При наявності різних захворювань ШКТ, особливо синдрому подразненого кишківника, запальних захворювань[5] або імунологічних порушень тривога ще більше і різкіше впливає на самопочуття хворого.

Симптоми діареї на фоні стресу

Зазвичай дуже раптово починає відчуватись:

• біль або стискання у животі;
• відчуття бурління та здуття кишківника;
• різкі й нестримні позиви сходити в туалет.

Важливо, щоб відстежувався чіткий зв’язок між емоційним напруженням та розладом ШКТ. Різні підозри на отруєння, інфекційні захворювання чи інші подібні патології повинні бути цілком відсутні.

Можливі методи впливу на «ведмежу хворобу»

Для початку дуже важливо зробити корекцію харчування та способу життя. В ідеалі — усунути стресові фактори або принаймні спробувати зменшити їх вплив. Для цього можна використовувати різні техніки розслаблення, наприклад медитацію, дихальні вправи, елементи йоги тощо. В складних випадках може бути потрібна психотерапія (когнітивна, орієнтувальна, релаксаційна[6]) або навіть медикаментозна терапія.

Додатково до основного методу лікування можна використати:

1. Відстеження ситуацій, пов’язаних з діареєю на фоні стресу, для чого можна навіть використати календар або нотатки для фіксування подібних неприємностей.
2. Уникнення продуктів, які можуть погіршити самопочуття та послабити шлунок (алкоголь, жирну їжу, молоковмісні страви).
3. Підтримання гідратації організму на достатньому рівні, для чого потрібно вживати воду, супи, соки, чай та інші напої.

Після нормалізації ситуації діарея зазвичай припиняється. Якщо проблема триває понад 1–2 дні, отже причина розладу полягає в чомусь іншому. В таких випадках слід звертатись до лікаря для діагностики та проходження відповідного лікування.