1. Головна сторінка
  2. Здоров'я кишківника
  3. Пробіотики: користь, правила вибору та поєднання з антибіотиками

Пробіотики: користь, правила вибору та поєднання з антибіотиками

Вибір пробіотика сьогодні може перетворитися на справжній квест через величезний асортимент. Важливо пам’ятати: не всі пробіотики діють однаково. Щоб ви могли обрати дієвий засіб, ми підготували гід: дізнайтеся про ключові переваги корисних мікроорганізмів, критерії їхнього вибору та особливості поєднання з антибіотикотерапією для захисту вашого кишечника

Що таке пробіотики та як вони допомагають організму?

Пробіотики визначаються як «живі мікроорганізми, які прийомі в достатній кількості можуть приносити користь здоров’ю» [2]. Хоча кожен штам пробіотиків діє по-своєму, доведено, що певні з них допомагають при конкретних розладах травлення, зокрема при діареї (наприклад, інфекційній діареї або «діареї мандрівників»), синдромі подразненого кишечника (СПК), лактозній недостатності та запальних захворюваннях кишечника (ЗЗК) [2-6].

Проте деякі пробіотики здатні на більше, ніж просто підтримка травлення. Певні штами можуть сприяти підтримці збалансованої мікробіоти кишечника та зміцнювати його бар’єрну функцію [7-9]. Вони також відіграють важливу роль у тому, як організм засвоює їжу, підтримують імунну систему та допомагають регулювати ключові сигнали, що впливають на загальний стан здоров’я [7-9].

Як обрати безпечний та ефективний пробіотик

Не всі пробіотики однакові, адже різні штами ефективні для вирішення різних потреб організму [10]. Саме тому важливо уважно перевіряти інформацію на етикетці: конкретний штам, дозування та склад препарату повинні відповідати вашим запитам [11].

Якісні пробіотичні продукти мають базуватися на переконливих клінічних доказах [11-13]. Це означає, що штам, вид мікроорганізмів, дозування та формула препарату повинні бути ідентичними тим, що продемонстрували свою ефективність у наукових дослідженнях [10-12].

Результати, отримані при дослідженні одного штаму, не можуть автоматично переноситися на інший, навіть якщо їхні назви звучать схоже.

На що варто звернути увагу при виборі пробіотика

  • Назва пробіотика: Перевіряйте наявність повної назви, що складається з трьох частин: рід, вид та унікальний штам. Навіть якщо два пробіотики мають однакові перші дві частини назви, вони можуть діяти абсолютно по-різному [13].
  • Ефективність: Обирайте пробіотики, які пройшли належні дослідження та здатні досягати кишечника в кількості, достатній для отримання позитивного ефекту. Шукайте штами з вагомим досвідом клінічних випробувань [13].

Найбільш вживані пробіотичні мікроорганізми:

  • Бактерії, такі як лактобактерії (Lactobacillus) та біфідобактерії (Bifidobacterium) [4].
  • Дріжджі (Saccharomyces boulardii) [4].
  • Безпека: Препарати зі статусом лікарського засобу зазвичай проходять більш сувору перевірку на безпеку. Чим довше пробіотик використовується у медичній практиці, тим більше ми знаємо про його профіль безпеки [13].
  • Наукове визнання: Певні пробіотики рекомендовані міжнародними організаціями охорони здоров’я для лікування конкретних проблем із кишечником, таких як діарея або антибіотикоасоційована діарея (ААД). Звертайте увагу на схвалення від таких організацій, як WGO (Всесвітня гастроентерологічна організація) або ESPGHAN (Європейське товариство педіатричної гастроентерології, гепатології та нутриціології) [6, 13].

Чому варто приймати пробіотики під час лікування антибіотиками?

Антибіотики життєво важливі для боротьби з бактеріальними інфекціями та рятують життя, але вони також можуть порушити мікробіоту кишечника [14]. Це порушення знижує здатність кишечника захищати організм і може мати як короткострокові, так і довгострокові наслідки [2, 14-16]. Дисбіоз кишечника виникає, коли природний баланс бактерій у вашому кишечнику порушується, і це може мати кілька короткострокових ефектів [14]. Вони можуть включати вищий ризик переважання шкідливих бактерій, ААД (яка може вражати до 35% пацієнтів) і навіть розвиток резистентних бактерій [14, 17]. Довгострокові наслідки можуть включати підвищений ризик таких станів, як астма, інші імунні чи запальні розлади і навіть тривожність [2, 15].

Не вагайтеся запитувати свого лікаря або фармацевта про пробіотики під час прийому антибіотиків. Прийом пробіотиків може підтримати відновлення мікробіоти кишечника під час лікування антибіотиками [6]. Серед них пробіотики на основі дріжджів мають певні переваги перед бактеріальними штамами [18]. Оскільки пробіотики на основі дріжджів природно стійкі до антибіотиків, вони залишаються активними протягом усього періоду лікування [18]. Це дозволяє їм ефективніше запобігати ААД та інфекції Clostridioides difficile [3].

Крім того, дріжджові пробіотики допомагають зміцнити бар’єр кишечника та підтримати імунний захист, і все це без впливу або руйнування самим антибіотиком [18, 19].

Ваша мікробіота кишечника відіграє важливу роль у вашому загальному стані здоров’я. За допомогою правильного пробіотика ви можете допомогти відновити її баланс.

Ця стаття призначена виключно для інформаційних та освітніх цілей. Вона не замінює професійну медичну пораду та не є рекламним контентом чи рекламою будь-якого продукту.

Почніть діяти вже сьогодні

Дізнайтеся більше про роль вашої мікробіоти кишечника та про те, як про неї піклуватися.

Пройти тест

Схожі матеріали

Дріжджові чи бактеріальні пробіотики?

Дізнайтеся, який тип пробіотиків може бути доцільним для підтримки здоров’я кишечника.

Читати далі

Мікробіота кишечника у дітей

Дізнайтеся про розвиток мікробіоти кишечника у дітей та її важливість для їхнього росту та здоров’я.

Читати далі

Як підтримати здорову мікробіоту кишківника: поради щодо харчування, способу життя та пробіотиків

Дізнайтеся про ключові фактори, що сприяють збалансованій мікробіоті, та як ефективно її підтримувати.

Читати далі

1. Sniffen JC, McFarland LV, Evans CT, et al. Choosing an appropriate probiotic product for your patient: An evidence-based practical guide. PLOS One. 2018;13(12):e0209205. doi:10.1371/journal.pone.0209205.

2. Waitzberg D, Guarner F, Hojsak I, et al. Can the Evidence-Based Use of Probiotics (Notably Saccharomyces boulardii CNCM I-745 and Lactobacillus rhamnosus GG) Mitigate the Clinical Effects of Antibiotic-Associated Dysbiosis? Advances in Therapy. 2024;41(3):901–914. doi: 10.1007/s12325-024-02783-3.

3. Williams NT. Probiotics. American Journal of Health-System Pharmacy. 2010;67(6):449–458. doi:10.2146/ajhp090168.

4. Binns, N. ILSI Europe Concise Monograph 2013:1–32. Available at: https://ilsi.org/europe/wpcontent/uploads/sites/3/2016/05/Prebiotics-Probiotics.pdf, last accessed 3 Oct 2025.

5. McFarland LV. Meta-analysis of probiotics for the prevention of traveler's diarrhea. Travel Medicine and Infectious Disease. 2007;5(2):97–105. doi:10.1016/j.tmaid.2005.10.003.

6. Guarner F, Sanders ME, Szajewska H, et al. World Gastroenterology Organization Global Guidelines. Available at: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-andprebiotics/probiotics-and-prebiotics-english, last accessed 3, Sep, 2025.

7. Hori T, Matsuda K, Oishi K. Probiotics: A Dietary Factor to Modulate the Gut Microbiome, Host Immune System, and Gut–Brain Interaction. Microorganisms. 2020;8(9):1401. https://doi.org/10.3390/microorganisms8091401.

8. Maftei NM, Raileanu CR, Balta AA, et al. The Potential Impact of Probiotics on Human Health: An Update on Their Health-Promoting Properties. Microorganisms. 2024;12(2):234. doi:10.3390/microorganisms12020234.

9. Latif A, Shehzad A, Niazi S, et al. Probiotics: mechanism of action, health benefits and their application in food industries. Frontiers in Microbiology. 2023;14:1216674. doi:10.3389/fmicb.2023.1216674.

10. Sanders ME, Merenstein DJ, Reid G, et al. Probiotics and prebiotics in intestinal health and disease: from biology to the clinic. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 2019;16(10):605–616. doi:10.1038/s41575-019-0173-3.

11. Merenstein DJ, Sanders ME, Tancredi DJ. Probiotics as a Tx resource in primary care. The Journal of Family Practice. 2020;69(3):E1–E10.

12. Binda S, Hill C, Johansen E, et al. Criteria to Qualify Microorganisms as "Probiotic" in Foods and Dietary Supplements. Frontiers in Microbiology. 2020;11:1662. doi:10.3389/fmicb.2020.01662.

13. ISAPP. International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics. Available at: https://isappscience.org/wp-content/uploads/2019/04/Probiotic-Checklist-Infographic.pdf, last accessed 3 October 2025.

14. Guarner F, Bustos Fernandez L, Cruchet S, et al. Gut dysbiosis mediates the association between antibiotic exposure and chronic disease. Frontiers in Medicine. 2024;11:1477882. doi:10.3389/fmed.2024.1477882.

15. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nature Reviews Immunology. 2017;17(4):219–232. doi:10.1038/nri.2017.7.

16. Francino MP. Antibiotics and the Human Gut Microbiome: Dysbioses and Accumulation of Resistances. Frontiers in Microbiology. 2016;6:1543. doi:10.3389/fmicb.2015.01543.

17. McFarland LV, Ozen M, Dinleyici EC, et al. Comparison of pediatric and adult antibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile infections. World Journal of Gastroenterology. 2016;22(11):3078-3104. doi:10.3748/wjg.v22.i11.3078.

18. Puri AS. The Role of Yeast Probiotics in Gastrointestinal Conditions: An Overview. Journal of the Association of Physicians of India. 2023;71(4):11-12. doi:10.5005/japi-11001-0235.

19. Neut C, Mahieux S, Dubreuil LJ. Antibiotic susceptibility of probiotic strains: Is it reasonable to combine probiotics with antibiotics?. Médecine et Maladies Infectieuses. 2017;47(7):477-483. doi:10.1016/j.medmal.2017.07.001.