Здоров’я кишечника: профілактика антибіотико-асоційованої діареї за допомогою пробіотиків
Що таке антибіотико-асоційована діарея (ААД)?
Антибіотики беззаперечно ефективні у лікуванні бактеріальних інфекцій [2,3]. Проте, знищуючи патогенні бактерії, вони можуть одночасно зменшувати кількість корисних бактерій у кишечнику, що беруть участь у травленні та підтримці загального здоров’я [1].
Коли цей баланс порушується, у пацієнтів може виникати діарея під час прийому або невдовзі після завершення курсу антибіотиків [1,4]. Цей стан називається антибіотико-асоційованою діареєю (AAD) [1,4].
AAD є поширеною гострою побічною реакцією на антибіотики, але також може бути пов’язана з більш глибокими змінами кишкової мікробіоти, що створюють умови для надмірного росту патогенних бактерій у кишечнику [4].
Кишечник залежить від своєї мікробіоти — різноманітної спільноти бактерій, грибів, вірусів та інших мікроорганізмів, які відіграють важливу роль у підтримці загального здоров’я [1,5]. Коли ця спільнота перебуває у балансі, вона підтримує травлення, всмоктування поживних речовин, імунну функцію та захист від шкідливих мікроорганізмів [1,5]. Порушення цього балансу називається дисбіозом [4].
Дисбіоз кишечника виникає, коли звичний баланс кишкових бактерій порушується [4,6]. Це може впливати на загальний стан здоров’я [4]. Симптоми не завжди проявляються одразу, однак діарея є одним із найпоширеніших проявів, особливо після прийому антибіотиків [7].
Щоб дізнатися більше про дисбіоз, перегляньте нашу повну статтю.
Вплив ААД на організм
ААД визначається як «діарея, що виникає у зв’язку із застосуванням антибіотиків» і може тривати до 8 тижнів після їх прийому [1].
ААД пов’язана зі зниженням різноманіття кишкової мікробіоти та ослабленням кишкового захисту, що може сприяти надмірному росту патогенних бактерій і розвитку діареї [1].
Як захистити кишечник під час антибіотикотерапії
Пробіотики можуть знижувати ризик розвитку AAD, підтримуючи баланс кишкових бактерій під час лікування [6–8].
Пробіотики визначаються як «живі мікроорганізми, які при введенні у достатній кількості забезпечують користь для здоров’я господаря» [9].
Деякі штами пробіотиків продемонстрували ефективність у контролі травних розладів, зокрема діареї, пов’язаної з прийомом антибіотиків [8,10]. Сприяючи відновленню мікробіоти, порушеної антибіотиками, пробіотики підтримують відновлення травної функції [11–13].
Дізнайтеся більше про пробіотики та їхню роль у контролі діареї.
Як Ентерол допомагає при ААД
Ентерол — це унікальний пробіотичний дріжджовий штам*, який відрізняється від бактеріальних пробіотиків і клінічно продемонстрував здатність зменшувати як частоту, так і тривалість ААД [7,14–16].
Дріжджові пробіотики мають низку особливостей, що відрізняють їх від бактеріальних [17]. Завдяки природній стійкості до антибіотиків вони залишаються активними під час антибіотикотерапії [18]. Це дозволяє їм підтримувати кишечник і знижувати ризик розвитку ААД та інфекції Clostridioides difficile [17].
Вони також сприяють зміцненню кишкового бар’єра та підтримці імунного захисту, залишаючись при цьому нечутливими до дії антибіотика [2,7,17,18].
Ентерол можна приймати одночасно з антибіотиками для підтримки кишкової мікробіоти та зменшення ризику травних побічних реакцій, таких як діарея [18].
Ця стаття призначена виключно для загальних освітніх цілей. Вона не замінює професійну медичну консультацію або діагностику. Якщо у вас виникли запитання щодо стану вашого здоров’я, будь ласка, зверніться до кваліфікованого медичного спеціаліста.
I-25.83
Наша експертиза в дії
Дізнайтеся, як унікальний пробіотик Ентерол допомагає при основних станах, пов'язаних із мікробіотою, завдяки науковим інноваціям та клінічним результатам.
Ознайомтеся з лінійкою пробіотиків Ентерол для лікування гострої діареї
Дізнайтеся, як унікальний пробіотик Ентерол допомагає при основних станах, пов'язаних із мікробіотою кишечника, завдяки науковим досягненням, інноваціям та клінічним результатам.
1. Ramirez J, et al. Antibiotics as Major Disruptors of Gut Microbiota. Front Cell Infect Microbiol. 2020;10:572912. 2020 doi:10.3389/fcimb.2020.572912
2. McFarland LV, Ozen M, Dinleyici EC et al. Comparison of pediatric and adult antibiotic-associated diarrhea and Clostridium difficile infections. World J Gastroenterol. 2016;22(11):3078-3104. doi: 10.3748/wjg.v22.i11.3078
3. Ianiro G, Tilg H, Gasbarrini A. Antibiotics as deep modulators of gut microbiota: between good and evil. Gut. 2016;65:1906–1915. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312297
4. Guarner F, Bustos Fernandez L, Cruchet S, et al. Gut dysbiosis mediates the association between antibiotic exposure and chronic disease. Front Med. 2024;11:1477882. doi:10.3389/fmed.2024.1477882
5. Jandhyala SM, Talukdar R, Subramanyam C, et al. Role of the normal gut microbiota. World J Gastroenterol. 2015;21(29):8787–8803. doi:10.3748/wjg.v21.i29.8787
6. Kabbani TA, Pallav K, Dowd SE, et al. Prospective Randomized Controlled Study on the Effects of Saccharomyces Boulardii CNCM I-745 and Amoxicillin-Clavulanate or the Combination on the Gut Microbiota of Healthy Volunteers. Gut Microbes. 2017;8(1):17–32. doi:10.1080/19490976.2016.1267890.
7. Waitzberg D, Guarner F, Hojsak I, et al. Can the Evidence-Based Use of Probiotics (Notably Saccharomyces boulardii CNCM I-745 and Lactobacillus rhamnosus GG) Mitigate the Clinical Effects of Antibiotic-Associated Dysbiosis? Advances in Therapy. 2024;41(3):901–914. doi: 10.1007/s12325-024-02783-3.
8. Williams NT. Probiotics. AJHP. 2010;67(6):449–458. doi:10.2146/ajhp090168.
9. Hill C, et al. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;11(8):506-14. doi: 10.1038/nrgastro.2014.66
10. Guarner F, Sanders ME, Szajewska H, et al. World Gastroenterology Organization Global Guidelines. Available at: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english, last accessed 3, Sep, 2025.
11. Hori T, Matsuda K, Oishi K. Probiotics: A Dietary Factor to Modulate the Gut Microbiome, Host Immune System, and Gut–Brain Interaction. Microorganisms. 2020;8(9):1401. https://doi.org/10.3390/microorganisms8091401.
12. Maftei NM, Raileanu CR, Balta AA, et al. The Potential Impact of Probiotics on Human Health: An Update on Their Health-Promoting Properties. Microorganisms. 2024;12(2):234. doi:10.3390/microorganisms12020234.
13. Latif A, Shehzad A, Niazi S, et al. Probiotics: mechanism of action, health benefits and their application in food industries. Frontiers Microbiol. 2023;14:1216674. doi:10.3389/fmicb.2023.1216674.
14. Receipt of the deposit to the National Collection of Microorganism Culture, Institut Pasteur
15. McFarland LV. Systematic review and meta-analysis of Saccharomyces boulardii in adult patients. World J Gastroenterol. 2010;16(18):2202-2222. doi:10.3748/wjg.v16.i18.2202
16. Szajewska H, Kołodziej M. Systematic review with meta-analysis: Saccharomyces boulardii in the prevention of antibiotic-associated diarrhoea. Aliment Pharmacol Ther. 2015;42(7):793-801. doi:10.1111/apt.13344
17. Puri AS. The Role of Yeast Probiotics in Gastrointestinal Conditions: An Overview. J Assoc Physicians India. 2023;71(4):11-12. doi:10.5005/japi-11001-0235
18. Neut C, Mahieux S, Dubreuil LJ. Antibiotic susceptibility of probiotic strains: Is it reasonable to combine probiotics with antibiotics?. Méd Mal Infect. 2017;47(7):477-483. doi:10.1016/j.medmal.2017.07.001.
19. Szajewska H, Berni Canani R, Domellöf M, et al. Probiotics for the Management of Pediatric Gastrointestinal Disorders: Position Paper of the ESPGHAN Special Interest Group on Gut Microbiota and Modifications. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2023;76(2):232-247. doi:10.1097/MPG.0000000000003633