Розуміння дисбіозу: гайд по мікробіоті кишечника
Що таке дисбіоз?
Дисбіоз кишечника виникає, коли порушується баланс бактерій у вашій зазвичай стабільній мікробіоті кишечника, що може вплинути на ваш загальний стан здоров’я [3]. Ви не завжди можете помітити симптоми одразу, але однією з найпоширеніших ознак є діарея, особливо після прийому антибіотиків [3].
У кишечнику цей дисбаланс може призвести до несприятливих наслідків для здоров’я як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, з потенційним підвищенням ризику розвитку розладів протягом життя [2].
Що викликає дисбіоз?
Існує багато різних факторів, які можуть вплинути на баланс мікробіоти кишечника.
Деякі з них є індивідуальними факторами, такими як генетика пацієнта, вік або наявні захворювання [4, 5]. Інші можуть бути зумовлені оточенням, наприклад, дієтою, стресом та впливом забруднення [4-9]. Антибіотики та інфекції внаслідок харчового отруєння також є іншими поширеними причинами дисбіозу, що іноді може призводити до діареї [3, 10].
Наслідки дисбіозу: короткострокові та довгострокові
Мікробіота кишечника є природно стійкою і зазвичай може відновити свій початковий баланс після епізоду дисбіозу [2, 12]. Однак це повернення до рівноваги може зайняти певний час. Іноді мікробіота кишечника не повертається повністю до свого нормального стану і може залишатися розбалансованою, що може мати негативний вплив на загальний стан здоров’я [2].
Ось деякі рішення, які допоможуть відновити баланс мікробіоти кишечника:
- Здоровий спосіб життя
Фізичні вправи та дієта можуть допомогти відновити баланс мікробіоти кишечника [13]. Що стосується дієти, виключення певних продуктів, таких як ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли (FODMAP), глютен або клітковина, може змінити бактеріальний баланс кишечника, іноді у спосіб, який не завжди є корисним [13].
- Пребіотики
Пребіотики визначаються як «інгредієнт, що вибірково ферментується і спричиняє специфічні зміни у складі та/або активності шлунково-кишкової мікробіоти, приносячи таким чином користь здоров’ю господаря» [14].
Більшість пребіотиків походять з харчових волокон (клітковини), але не всі волокна працюють як пребіотики [15]. Ви можете знайти їх у природному вигляді в багатьох продуктах з високим вмістом клітковини, таких як:
- Артишоки, корінь цикорію, цибуля-порей, спаржа (що містять інулін) [15].
- Банани, часник, цибуля, мед, пшениця (що містять фруктоолігосахариди (ФОС)) [15].
- Соєве та вівсяне молоко, горіхи кеш’ю, люпин, нут і фісташки (що містять галактоолігосахариди (ГОС)) [15].
Живлячи корисні бактерії, пребіотики можуть допомогти відновити баланс мікробіоти кишечника та зміцнити природний захист організму від шкідливих мікробів [15].
- Пробіотики
Пробіотики — це «живі мікроорганізми, які можуть підтримувати ваше здоров’я, якщо їх приймати у правильних кількостях» [2]. Різні штами пробіотиків мають специфічні переваги; було доведено, що вони допомагають при таких проблемах із травленням, як діарея (зокрема інфекційна або «діарея мандрівників»), синдром подразненого кишечника (СПК), лактозна недостатність, запальні захворювання кишечника (ЗЗК) та інших [2, 14, 16-18]. Пробіотики допомагають підтримувати здоровий баланс бактерій у кишечнику, захищають від шкідливих мікробів та зміцнюють природний бар’єр кишечника [19-21].
Пробіотики також діють за межами травлення. Вони підтримують імунну систему, допомагають у переробці їжі та сприяють регулюванню сигналів, що впливають на загальний стан здоров’я [19-21].
Ця стаття призначена виключно для загальних освітніх цілей. Вона не замінює професійну медичну консультацію або діагностику. Якщо у вас виникли запитання щодо стану вашого здоров’я, будь ласка, зверніться до кваліфікованого медичного спеціаліста.
Схожі матеріали
1. Jandhyala SM, Talukdar R, Subramanyam C, et al. Role of the normal gut microbiota. World Journal of Gastroenterology. 2015;21(29):8787–8803. doi:10.3748/wjg.v21.i29.8787
2. Waitzberg D, Guarner F, Hojsak I, et al. Can the Evidence-Based Use of Probiotics (Notably Saccharomyces boulardii CNCM I-745 and Lactobacillus rhamnosus GG) Mitigate the Clinical Effects of Antibiotic-Associated Dysbiosis? Advances in Therapy. 2024;41(3):901–914. doi:10.1007/s12325-024-02783-3
3. Guarner F, Bustos Fernandez L, Cruchet S, et al. Gut dysbiosis mediates the association between antibiotic exposure and chronic disease. Frontiers in Medicine. 2024;11:1477882. doi:10.3389/fmed.2024.1477882
4. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nature Reviews Immunology. 2017;17(4):219–232. doi:10.1038/nri.2017.7
5. Yatsunenko T, Rey FE, Manary MJ, et al. Human gut microbiome viewed across age and geography. Nature. 2012;486:222–227. doi: 10.1038/nature11053
6. Weiss GA, Hennet T. Mechanisms and consequences of intestinal dysbiosis. Cellular and Molecular Life Sciences. 2017;74(16):2959–2977. doi:10.1007/s00018-017-2509-x
7. Iebba V, Totino V, Gagliardi A, et al. Eubiosis and dysbiosis: the two sides of the microbiota. New Microbiologica. 2016;39(1):1–12
8. Wang B, Yao M, Lv L, et al. The Human Microbiota in Health and Disease. Engineering. 2017;3(1):71–82. doi:10.1016/J.ENG.2017.01.008
9. Appanna VD. Dysbiosis, Probiotics, and Prebiotics: In Diseases and Health. Human Microbes - The Power Within. 2018;6:81–122. doi:10.1007/978-981-10-7684-8_3
10. Aljahdali NH, Sanad YM, Han J, et al. Current knowledge and perspectives of potential impacts of Salmonella enterica on the profile of the gut microbiota. BMC Microbiol. 2020;20(1):353.
11. Tiffany CR, Bäumler AJ. Dysbiosis: from fiction to function. American Journal of Physiology Gastrointestinal and Liver Physiology. 2019;317(5):G602–G608. doi:10.1152/ajpgi.00230.2019
12. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Joint FAO/WHO Working Group Report on Drafting Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food London, Ontario, Canada, April 30 and May 1, 2002. Available at: https://isappscience.org/wp-content/uploads/2019/04/probiotic_guidelines.pdf, last accessed October, 3, 2025.
13. Quigley EMM, Gajula P. Recent advances in modulating the microbiome. F1000Res. 2020;9:F1000 Faculty Rev-46. Published 2020 Jan 27.
14. Guarner F, Sanders ME, Szajewska H, et al. World Gastroenterology Organization Global Guidelines. Available at: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english, last accessed 3, Sep, 2025.
15. Jenkins G, Mason P. The Role of Prebiotics and Probiotics in Human Health: A Systematic Review with a Focus on Gut and Immune Health. Food Nutr J 7: 245. doi:10.29011/2575-7091.100245
16. Williams NT. Probiotics. American Journal of Health-System Pharmacy. 2010;67(6):449–458. doi:10.2146/ajhp090168.
17. Binns, N. ILSI Europe Concise Monograph 2013:1–32. Available at: https://ilsi.org/europe/wp-content/uploads/sites/3/2016/05/Prebiotics-Probiotics.pdf, last accessed 3 Oct 2025.
18. McFarland LV. Meta-analysis of probiotics for the prevention of traveler's diarrhea. Travel Medicine and Infectious Disease. 2007;5(2):97–105. doi:10.1016/j.tmaid.2005.10.003.
19. Hori T, Matsuda K, Oishi K. Probiotics: A Dietary Factor to Modulate the Gut Microbiome, Host Immune System, and Gut–Brain Interaction. Microorganisms. 2020;8(9):1401. https://doi.org/10.3390/microorganisms8091401.
20. Maftei NM, Raileanu CR, Balta AA, et al. The Potential Impact of Probiotics on Human Health: An Update on Their Health-Promoting Properties. Microorganisms. 2024;12(2):234. doi:10.3390/microorganisms12020234.
21. Latif A, Shehzad A, Niazi S, et al. Probiotics: mechanism of action, health benefits and their application in food industries. Frontiers in Microbiology. 2023;14:1216674. doi:10.3389/fmicb.2023.1216674.