Синдром подразненого кишечника (СПК) — це функціональний розлад шлунково-кишкового тракту, що впливає на роботу кишечника [1, 2]. За даними досліджень, СПК діагностують приблизно в 1 з 10 людей [1], проте до 75% людей із характерними симптомами можуть не знати про свій діагноз [2].
Серед найпоширеніших симптомів СПК:
Перебіг СПК індивідуальний для кожної людини, проте серед типових тригерів — певні продукти харчування, стрес та тривожність [1, 3]. Щоб краще зрозуміти механізми СПК, варто звернути увагу на те, що відбувається всередині кишечника, зокрема на стан мікробіоти — спільноти мікроорганізмів, що населяють травну систему [4].
Мікробіота кишечника складається з трильйонів бактерій, грибків, вірусів та інших мікроорганізмів [4]. Коли ця екосистема збалансована, вона підтримує здорове травлення, допомагає засвоювати поживні речовини, бере участь у регуляції імунної системи та захищає від патогенних мікробів [4].
Порушення цього балансу, яке називають дисбіозом, може вплинути на функціонування кишечника та відіграє роль у розвитку таких станів, як СПК [1, 3].
СПК впливає не лише на травлення — він може позначатися на щоденному комфорті, емоційному стані та загальній якості життя [1, 2]. Оскільки кишечник і мозок тісно пов’язані, стрес та тривожність можуть посилювати симптоми, створюючи замкнене коло, яке буває складно розірвати [3]. Мікробіота кишечника також відіграє важливу роль у цьому двосторонньому зв’язку: зміни, спричинені психологічним стресом або кишковими інфекціями, можуть порушити баланс мікроорганізмів і сприяти розвитку СПК [3, 5].
Вісь «кишечник — мозок» (gut-brain axis) — це двосторонній зв’язок між травною системою та головним мозком [5]. Ця мережа дозволяє кишечнику, який часто називають «другим мозком», впливати на настрій, когнітивні функції та реакцію на стрес [5, 6].
Мікробіоту кишечника нерідко називають «третім учасником» цього зв’язку [6]. Мозок, кишечник та мікробіота утворюють єдину мережу, що спілкується в трьох напрямках [6]. Мікробіота може надсилати сигнали до мозку — як безпосередньо (через нейромедіатори або коротколанцюгові жирні кислоти), так і опосередковано (через клітини кишечника) [6, 7]. Мозок, у свою чергу, також здатний впливати на мікробіоту — безпосередньо або через зміни в роботі кишечника, що позначається на середовищі, в якому живуть мікроорганізми [7, 8].
Здорова екосистема кишечника важлива для імунного захисту, обміну речовин та здоров’я мозку. Порушення балансу мікробіоти пов’язують із такими станами, як СПК, запальні захворювання кишечника (ЗЗК) та хвороба Крона [7–9].
Жити з СПК буває непросто. Універсального підходу до лікування не існує, проте є чимало способів зменшити дискомфорт і полегшити симптоми. Ось що може допомогти:
Харчування
Спосіб життя
Зв’язок «кишечник — мозок»
Медичні рішення
Важливо: СПК проявляється у кожної людини по-різному, тому те, що допомагає одному, може не підійти іншому. Рекомендуємо звернутися до лікаря, щоб скласти індивідуальний план, який підходить саме вам.
Ентерол 250 містить Saccharomyces boulardii CNCM I-745 — унікальний пробіотичний штам лікувальних дріжджів [16], який є пробіотиком №1 серед дріжджових пробіотиків за обсягом продажів у світі [15].
Saccharomyces boulardii CNCM I-745:
Рекомендований курс застосування Ентерол 250 при СПК становить 10–14 діб (відповідно до інструкції). Дозування та тривалість лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.
Дізнайтеся, як унікальний пробіотик Ентерол допомагає при основних станах, пов'язаних із мікробіотою, завдяки науковим інноваціям та клінічним результатам.
Дізнайтеся, як унікальний пробіотик Ентерол допомагає при основних станах, пов'язаних із мікробіотою кишечника, завдяки науковим досягненням, інноваціям та клінічним результатам.
1. Black C, Ford A. Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Nature reviews Gastroenterology & Hepatology. 2020;17(8):473–486. doi:10.1038/s41575-020-0286-8
2. Sayuk GS, Wolf R, Chang L. Comparison of Symptoms, Healthcare Utilization, and Treatment in Diagnosed and Undiagnosed Individuals With Diarrhea-Predominant Irritable Bowel Syndrome. The American Journal of Gastroenterology. 2017;112(6):892–899. doi:10.1038/ajg.2016.574
3. Chey WD, Kurlander J, Eswaran S. Irritable bowel syndrome: a clinical review. JAMA 2015;313(9):949–958. doi:10.1001/jama.2015.0954
4. Jandhyala SM, Talukdar R, Subramanyam C, et al. Role of the normal gut microbiota. World Journal of Gastroenterology 2015;21(29):8787–8803. doi:10.3748/wjg.v21.i29.8787
5. Maiuolo J, Gliozzi M, Musolino V, et al. The Contribution of Gut Microbiota-Brain Axis in the Development of Brain Disorders. Frontiers in Neuroscience 2021;15:616883. doi:10.3389/fnins.2021.616883
6. Mayer, EA. Gut feelings: the emerging biology of gut-brain communication. Nature reviews Neuroscience. 2011;12(8):453–466. doi:10.1038/nrn3071
7. Wiertsema SP, van Bergenhenegouwen J, Garssen J, et al. 2021. The Interplay between the Gut Microbiome and the Immune System in the Context of Infectious Diseases throughout Life and the Role of Nutrition in Optimizing Treatment Strategies. Nutrients. 2021;13(3):886. doi:10.3390/nu13030886
8. Quigley, EMM. Prebiotics and Probiotics in Digestive Health. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2019;17(2):333–344. doi:10.1016/j.cgh.2018.09.028
9. Levy M. Dysbiosis and the immune system. Nature reviews Immunology 2017;17(4):219–232. doi:10.1038/nri.2017.7
10. Okawa Y. A Discussion of Whether Various Lifestyle Changes can Alleviate the Symptoms of Irritable Bowel Syndrome. Healthcare (Basel). 2022;10(10):2011. doi:10.3390/healthcare10102011
11. Chey WD, Keefer L, Whelan K, et al. Behavioral and Diet Therapies in Integrated Care for Patients With Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology. 2021;160(1):47–62. doi:10.1053/j.gastro.2020.06.099
12. Algera J, Colomier E, Simrén M. The Dietary Management of Patients with Irritable Bowel Syndrome: A Narrative Review of the Existing and Emerging Evidence. Nutrients. 2019;11(9):2162. doi:10.3390/nu11092162
13. Gaylord SA, Palsson OS, Garland EL, et al. Mindfulness training reduces the severity of irritable bowel syndrome in women: results of a randomized controlled trial. The American Journal of Gastroenterology. 2011;106(9):1678–1688. doi:10.1038/ajg.2011.184
14. Guarner F, et al. World Gastroenterology Organization Global Guidelines. 2023. Available at: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-andprebiotics-english, last accessed 3, Sep, 2025.
15. Based on internal analysis and product grouping by BIOCODEX using Quarterly sales data from the following sources: IQVIA MIDAS® (ATC: A7A, A7B; A7E, A7F, A7H, A7X) & IQVIA Consumer Health Customized Insights (OTC: 03F1/03D5/03D1/03D9) deduplicated dataset; sales data; Molecule composition: Plain; time period Jan 2024 to Dec 2024; EURO PUB, reflecting estimates of realworld activity. Copyright IQVIA. All rights reserved.
16. Receipt of the deposit to the National Collection of Microorganism Culture, Institut Pasteur
17. Kabbani TA, Pallav K, Dowd SE, et al. Prospective Randomized Controlled Study on the Effects of Saccharomyces Boulardii CNCM I-745 and Amoxicillin-Clavulanate or the Combination on the Gut Microbiota of Healthy Volunteers. Gut Microbes. 2017;8(1):17–32. doi:10.1080/19490976.2016.1267890.
18. Bennani A. Essai randomise de Saccharomyces boulardii dans le traitement des colopathies fonctionnelles. L’Objectif Médical. 1990;73:56–61.
19. Marzorati M, Ghyselinck J, Van den Abbeele P, et al. Galactooligosaccharide (GOS) Reduces Branched Short-Chain Fatty Acids, Ammonium, and pH in a Short-Term Colonic Fermentation Model. Applied Microbiology. 2023;3(1):90–103. doi:10.3390/applmicrobiol3010008
20. Silk DBA, Davis A, Vulevic J, et al. Clinical trial: the effects of a trans-galactooligosaccharide prebiotic on faecal microbiota and symptoms in irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2009;29(5):508–518. doi:10.1111/j.1365-2036.2008.03911.x
21. Khanna R, MacDonald JK, Levesque BG. Peppermint oil for the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Journal of Clinical Gastroenterology 2014;48(6):505–512. doi:10.1097/MCG.0b013e3182a88357