Жити з СПК: як розпізнати симптоми та знайти полегшення

Що таке синдром подразненого кишечника

Синдром подразненого кишечника (СПК) — це функціональний розлад травної системи, що впливає на роботу кишечника [1, 2].

Розрізняють кілька підтипів СПК [1, 3]:

  • СПК-З (IBS-C) — з переважанням закрепу.
  • СПК-Д (IBS-D) — з переважанням діареї.
  • СПК-М (IBS-M) — змішаний тип, найпоширеніший підтип, при якому чергуються закреп і діарея. За деякими даними, він може спостерігатися приблизно у 40% людей із СПК [1, 3].
  • СПК-Н (IBS-U) — некласифікований тип, коли симптоми не відповідають критеріям жодного з наведених вище підтипів.

Людям із СПК можуть бути знайомі такі симптоми, як спазми, здуття живота або зміни в роботі кишечника — діарея, закреп чи їх чергування. Ці прояви можуть з’являтися і зникати, впливаючи на щоденне самопочуття [2].

СПК поширеніший, ніж може здатися. Діагноз ставлять приблизно 1 з 10 людей, однак до 75% людей із характерними симптомами можуть навіть не здогадуватися, що мають справу саме з СПК [1, 2]. Кожна людина переживає СПК по-своєму, адже цей стан впливає не лише на травлення, а й на щоденний комфорт, емоційне самопочуття та загальну якість життя [1, 2].

Це може означати скасовані плани, пропущені прийоми їжі або постійні думки про те, що можна з’їсти і де найближча вбиральня. З часом ця невизначеність може емоційно виснажувати — особливо коли оточення не повністю розуміє, через що ви проходите [1].

Людям із СПК можуть бути знайомі такі симптоми, як спазми, здуття живота або зміни в роботі кишечника — діарея, закреп чи їх чергування. Ці прояви можуть з’являтися і зникати, впливаючи на щоденне самопочуття [2].

СПК поширеніший, ніж може здатися. Діагноз ставлять приблизно 1 з 10 людей, однак до 75% людей із характерними симптомами можуть навіть не здогадуватися, що мають справу саме з СПК [1, 2]. Кожна людина переживає СПК по-своєму, адже цей стан впливає не лише на травлення, а й на щоденний комфорт, емоційне самопочуття та загальну якість життя [1, 2].

Це може означати скасовані плани, пропущені прийоми їжі або постійні думки про те, що можна з’їсти і де найближча вбиральня. З часом ця невизначеність може емоційно виснажувати — особливо коли оточення не повністю розуміє, через що ви проходите [1].

Історії пацієнтів

СПК у кожного проявляється по-різному. Ці історії допоможуть краще зрозуміти, з якими симптомами стикаються люди, що може провокувати загострення, і як вони навчилися жити з цим станом [4].

Міхай, 25 років [4]

  • Про життя з СПК: «Жити з СПК щодня — складно. Я більше не можу їздити громадським транспортом. Доводиться скасовувати зустрічі з друзями, бо це заважає мені отримувати задоволення. Бувають дні, коли я хочу щось робити, але не можу, бо мій живіт вирішує інакше. Я працюю і намагаюся жити нормальним життям, але це непросто.»
  • Симптоми: «Біль у животі, здуття, відчуття набряклості. Я більше не міг їсти й пити те, що хотів. Живіт бурчить, вібрує. Відчуття, ніби в кишені лежить телефон на вібрації. І я втратив 35 кілограмів за шість-сім місяців.»

Алін, 50 років [4]

  • Про життя з СПК: «Не буду приховувати — це не завжди легко. Я намагаюся жити якомога нормальнішим життям. Я не хочу, щоб СПК прирік мене на самотнє життя вдома, що, безсумнівно, було б ще гірше.»
  • Що спровокувало СПК: «Для мене це, перш за все, вісцеральна гіперчутливість. Будь-який стрес, тривога, будь-який психологічний дискомфорт часто призводить до коліків, спазмів або болю. І доводиться вчитися адаптуватися і жити з цими симптомами якнайкраще.»

Що провокує або спричиняє СПК

Деякі тригери — наприклад, певні продукти харчування, стрес або тривожність — можуть призводити до загострення симптомів [1, 3, 5].

В окремих випадках СПК може розвинутися після перенесеної кишкової інфекції — вірусного гастроентериту, діареї мандрівника або дивертикуліту [5–7]. Приблизно 1 з 10 людей із СПК повідомляє, що симптоми розпочалися саме після такої інфекції [5, 7]. При цьому ризик розвитку СПК може бути до чотирьох разів вищим протягом року після перенесеної кишкової інфекції [5].

Зв’язок «кишечник — мікробіота — мозок»

Кишечник і мозок ведуть постійний двосторонній «діалог», відомий як вісь «кишечник — мозок». Коли в кишечнику відбуваються зміни — наприклад, з’являється біль у животі чи порушення травлення — це може впливати на настрій та рівень стресу, і навпаки [3, 8].

Ключову роль у цій комунікації відіграє мікробіота кишечника — спільнота з трильйонів бактерій, вірусів, грибків та дріжджів, що населяють кишечник [9]. Мікробіота допомагає травленню, підтримує належну роботу кишечника, бере участь у розвитку імунної системи та створює бар’єр проти шкідливих бактерій і токсинів [9].

Коли цей баланс порушується — стан, відомий як дисбіоз — це може сприяти розвитку симптомів СПК та впливати на загальне здоров’я [9, 10, 11].

Дізнайтеся більше про дисбіоз та його вплив на кишечник у нашій статті.

Полегшення при СПК: поради та підходи

Жити з СПК буває непросто, але є кроки, які можуть допомогти зменшити дискомфорт. Хоча шлях кожної людини індивідуальний, багато людей відзначають, що зміни у способі життя, харчуванні та увага до зв’язку «кишечник — мозок» допомагають краще контролювати симптоми [12–15].

Також існують медичні рішення. Лікар може запропонувати певні лікарські засоби для полегшення конкретних симптомів СПК. Пробіотики можуть сприяти підтримці балансу мікрофлори та травного комфорту [16].

Важливо: СПК проявляється у кожної людини по-різному, тому те, що допомагає одному, може не підійти іншому. Рекомендуємо звернутися до лікаря, щоб скласти індивідуальний план, який підходить саме вам.

Ця стаття має інформаційно-освітній характер. Вона не замінює професійну медичну консультацію та не є рекламою будь-якого продукту.

I-25.81

Cхожі статті

1. Black C., Ford A. Global burden of irritable bowel syndrome: trends, predictions and risk factors. Nature reviews Gastroenterology & Hepatology. 2020;17(8):473–486. doi:10.1038/s41575-020-0286-8

2. Sayuk GS., Wolf R., Chang L. Comparison of Symptoms, Healthcare Utilization, and Treatment in Diagnosed and Undiagnosed Individuals with Diarrhea-Predominant Irritable Bowel Syndrome. The American Journal of Gastroenterology. 2017;112(6):892–899. doi:10.1038/ajg.2016.574

3. Chey WD., Kurlander J., Eswaran S. Irritable bowel syndrome: a clinical review. JAMA 2015;313(9):949–958. doi:10.1001/jama.2015.0954

4. Patients stories: living with Irritable Bowel Syndrome (IBS): Available at: https://www.biocodexmicrobiotainstitute.com/en/patients-stories-living-irritable-bowel-syndrome-ibs, last accessed 28 Nov 2025.

5. Ford AC., Sperber AD., Corsetti M., et al. Irritable bowel syndrome. Lancet. 2020;396(10263):1675-1688. doi:10.1016/S0140-6736(20)31548-8

6. Moayyedi P., Mearin F., Azpiroz F., et al. Irritable bowel syndrome diagnosis and management: A simplified algorithm for clinical practice. United European Gastroenreology Journal. 2017;5(6):773-788. doi:10.1177/2050640617731968

7. Enck P., Aziz Q., Barbara G., et al. Irritable bowel syndrome. Nature reviews. Disease primers. doi: 10.1038/nrdp.2016.14 2016;2:16014

8. Maiuolo J., Gliozzi M., Musolino V., et al. The Contribution of Gut Microbiota-Brain Axis in the Development of Brain Disorders. Frontiers in Neuroscience 2021;15:616883. doi:10.3389/fnins.2021.616883

9. Jandhyala SM., Talukdar R., Subramanyam C., et al. Role of the normal gut microbiota. World Journal of Gastroenterology 2015;21(29):8787–8803. doi:10.3748/wjg.v21.i29.8787

10. Waitzberg D., Guarner F., Hojsak I., et al. Can the Evidence-Based Use of Probiotics (Notably Saccharomyces boulardii CNCM I-745 and Lactobacillus rhamnosus GG) Mitigate the Clinical Effects of Antibiotic-Associated Dysbiosis? Advances in Therapy. 2024;41(3):901–914. doi:10.1007/s12325-024-02783-3

11. Guarner F., Bustos Fernandez L., Cruchet S., et al. Gut dysbiosis mediates the association between antibiotic exposure and chronic disease. Frontiers in Medicine. 2024;11:1477882. doi:10.3389/fmed.2024.1477882

12. Okawa Y. A Discussion of Whether Various Lifestyle Changes can Alleviate the Symptoms of Irritable Bowel Syndrome. Healthcare (Basel). 2022;10(10):2011. doi:10.3390/healthcare10102011

13. Chey WD., Keefer L., Whelan K., et al. Behavioral and Diet Therapies in Integrated Care for Patients With Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology. 2021;160(1):47–62. doi:10.1053/j.gastro.2020.06.099

14. Algera J., Colomier E., Simrén M. The Dietary Management of Patients with Irritable Bowel Syndrome: A Narrative Review of the Existing and Emerging Evidence. Nutrients. 2019;11(9):2162. doi:10.3390/nu11092162

15. Gaylord SA., Palsson OS., Garland EL., et al. Mindfulness training reduces the severity of irritable bowel syndrome in women: results of a randomized controlled trial. The American Journal of Gastroenterology. 2011;106(9):1678–1688. doi:10.1038/ajg.2011.184

16. Guarner F., Sanders ME., Szajewska H. et al.,World Gastroenterology Organization Global Guidelines. 2023. Available at: https://www.worldgastroenterology.org/guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english, last accessed 3 Sep, 2025.