Основні тези
У дорослих гастроентерит частіше викликає бактеріальна харчова інфекція та норовірус. Серед дитячого населення здебільшого на гастроентерит хворіють діти до 5 років і основна причина появи цього захворювання — ротавірус [2].
Запобігти розвитку гастроентериту доволі просто. Достатньо не контактувати з хворими на вірусні інфекції, за потреби мити руки, не вживати зіпсовану їжу або якщо якість продуктів викликає сумніви. Також потрібно пити кип’ячену або очищену воду, слідкувати за санітарними нормами приготування страв.
При попаданні в організм бактерій, вірусів чи паразитів відбувається їх розмноження та виділення ними різних продуктів життєдіяльності. Ці токсини починають впливати на слизову оболонку шлунку та кишківника, призводять до запалення внутрішньої оболонки, зміни функціональної активності ентероцитів (клітин кишківника). Також розвиток збудників призводить до втрати води та електролітів, порушення обміну поживних речовин. Виникають симптоми гострого гастроентероколіту, серед яких найбільш поширені такі:
Хронічний гастроентерит проявляється більш згладженими симптомами, які тривають понад 30 днів. Гостра форма продовжується не довше 2 тижнів, між гострим та хронічним гастроентеритом вирізняють ще персистуючу форму, яка триває від 2 до 4 тижнів.
Діти зазвичай більш гостро переносять протікання гастроентериту, тому діареї може спочатку не бути, а тільки температура та блювання. Оскільки в таких випадках дуже важко встановити причину захворювання, потрібно обов’язково звернутись по допомогу до фахівця.
Залежно від збудника, який викликав розлад травлення, виділяють різні види гострого гастроентериту. У кожному випадку існують свої особливості клінічної картини, діагностики, лікування та профілактики. Основні характеристики кожного виду наступні:
В діагностиці гастроентеритів допомагає копрограма, клінічний та біохімічний аналізи крові, визначення складу сечі. Також можуть проводити езофагодуоденоскопію (ЕФДС), УЗД органів черевної порожнини, щоб визначити можливі патології внутрішніх органів.
Легкий ступінь гастроентериту зазвичай самостійно проходить при дотриманні лікарських рекомендацій. При середній важкості та у більш серйозних випадках призначають антибіотики. Наявність зневоднення є показанням до проведення регідратації, оральної чи внутрішньовенної.
Для укріплення імунітету призначають вітамінотерапію, а для обволікання слизової шлунка та кишківника — препарати вісмуту або рослинні засоби (зі звіробою, пижми). Також використовують пробіотики, за допомогою яких тривалість діареї скорочується.
Дієтичне харчування має важливе значення в лікуванні гастроентериту. В першу добу хворому дають їжу за дієтою BRAT, яка містить банани, рис, печене яблуко та тости. Далі поступово переходять на звичайне харчування, але з виключенням продуктів, що подразнюють шлунок та кишківник.
Правильне та вчасне лікування гастроентериту дозволяє швидко покращити стан хворого. Якщо не вдається впоратись із діареєю за 1–2 дні, потрібно звернутись за медичною допомогою.
Катерина Мусієнко
медичний консультант компанії «Біокодекс Україна»
Будьте в курсі останніх відкриттів і порад для підтримки здорової мікробіоти кишечника.