Основні тези
Крім втрати нюху, гарячки та кашлю, в приблизно половині випадків зустрічаються шлунково-кишкові прояви COVID-19: пронос, нудота, блювання і дискомфорт в животі [1 стор 1408]. Найпоширенішим з них є діарея (рідкі випорожнення ≥ 3 рази на добу) [1 стор 1409]. Згідно з наявними на сьогодні даними, пронос при COVID-19 буває в середньому в 8% випадків (від 2% до 50%), причому ці симптоми частіше виникають у жінок [1 стор 1409; 2 стр 3].
Дослідження показало, що у пацієнтів з легкою коронавірусною інфекцією і діареєю в 20% випадків саме вона була першим проявом хвороби [2 стор 3]. У решти ці порушення частоти випорожнень розвиваються в перші 10 днів після появи респіраторних симптомів [2 стор 3]. Тривати вони можуть від 1 дня до 2 тижнів, в середньому – 5 днів, і зазвичай проходять до 13-го дня хвороби [2 стор 9; 3]. Підвищення температури і пронос при COVID-19 так само не рідкість: гарячка спостерігалась у 62% пацієнтів з гастроінтестинальними симптомами [3].
Одне невелике дослідження виявило, що хворі, у яких першими проявами коронавірусної інфекції були симптоми з боку травної системи, мали важчий перебіг хвороби і потребували тривалішого перебування в стаціонарі [1 стор 1409]. Однак цей висновок було зроблено на підставі аналізу зовсім невеликої вибірки з усього 50 пацієнтів. Всесвітня гастроентерологічна організація не вважає симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) головними факторами, здатними передбачити прогноз цього захворювання [4].
Будь-який вірус здатний викликати захворювання тільки після потрапляння всередину клітини. Для коронавіруса цими «воротами» служать рецептори АПФ2 [1 стор 1407]. Найбільше їх в дихальних шляхах і ШКТ, а отже, саме ці органи найбільш схильні до впливу коронавірусної інфекції [1 стор 1407]. У кишечнику ці рецептори відповідають за обмін амінокислот і регуляцію мікробіоти – сукупності мікроорганізмів, що населяють наш травний тракт [1 стор 1409]. Зв’язування коронавіруса з рецепторами АПФ2 може стати причиною порушення балансу цих мікробів – дисбіозу, який в свою чергу може викликати розвиток діареї [1 стор 1409]. І навпаки, мікробіота кишківника здатна впливати на кількість рецепторів АПФ2 і тим самим визначати сприйнятливість організму до інфекції і тяжкість її перебігу [2 стор 11]. Тому дієта, багата на рослинну їжу і клітковину, як запорука «здорової» кишкової мікрофлори, особливо важлива в період пандемії.
Нудота, блювання і пронос при COVID-19 зазвичай мають легкий перебіг і схильні проходити самостійно, тому що підтримувальної і симптоматичної терапії зазвичай достатньо [2 стор 11]. Лікування будь-якої вірусної діареї в першу чергу полягає в поповненні втрат рідини і солей, для чого можна використовувати спеціальні регідратаційні суміші, які продаються в аптеках. Специфічного противірусного лікування SARS-CoV-2-інфекції досі не існує, а антибіотики не тільки не здатні вплинути на вірус, але й можуть викликати дисбіоз і діарею [2 стор 19]. Ці препарати необхідно приймати виключно за призначенням лікаря при підозрі на вторинну бактеріальну інфекцію.
З огляду на важливу роль кишкової мікробіоти в формуванні імунної відповіді та розвитку порушень стільця при коронавірусній інфекції, пробіотики можуть бути раціональним терапевтичним втручанням [2 стор 19]. Ентерол як ефективний засіб при вірусних кишкових інфекціях може має позитивний вплив і на коронавірусну діарею завдяки усуненню дисбіозу і посиленню неспецифічного імунного захисту.
Пронос – найчастіший шлунково-кишковий прояв SARS-CoV-2-інфекції. Істотну роль в його розвитку відіграє порушення балансу кишкової мікробіоти. Виходячи з цього використання пробіотиків може бути виправдане у пацієнтів з коронавірусною діареєю.
Будьте в курсі останніх відкриттів і порад для підтримки здорової мікробіоти кишечника.