Спосіб життя

Антибіотикорезистентність – що це?

Антибіотики — протимікробні препарати, що використовуються для лікування бактеріальних інфекцій та заражень деякими видами найпростіших. Ліки цієї групи іноді стають єдиною надією пацієнта на одужання при різноманітних бактеріальних інфекціях. Стійкість до антибіотиків — це властивість мікроорганізмів, їх резистентність до препарату, яким раніше можна було вилікувати інфекцію, спровоковану цими мікроорганізмами. Сьогодні проблема стала глобальною і поступово набирає обертів, викликаючи серйозне занепокоєння в лікарів.

Катерина Мусієнко

медичний консультант компанії «Біокодекс Україна»

Основні тези

Антибіотикорезистентність — здатність бактерій виживати та розмножуватися в присутності антибіотиків, що є глобальною загрозою охороні здоров'я.
Нераціональне застосування антибіотиків та перенесення генів стійкості між бактеріями прискорюють поширення резистентності.
Пробіотики на основі дріжджів (Ентерол) не несуть генів резистентності та є безпечною альтернативою захисту мікробіому.

Причини та наслідки стійкості до антибіотиків

Стійкість до антибіотиків з’являється, коли бактерії завдяки природному відбору стають нечутливими або малочутливими до дії препарату. Часто така еволюція розвивається через неправильний підбір ліків, їх безконтрольне застосування, недостатньо тривалий курсу прийому. Це найкраща ілюстрація приказки «Що нас не вбиває — робить нас сильнішими».

Антибіотикорезистентність — неминуче явище та закономірний наслідок використання протимікробних препаратів. Проте темпи такого пристосування бактерій можуть бути різними. Тривогу ВООЗ викликає саме швидкість розвитку проблеми. Багато в чому цьому сприяв той факт, що, від 50-х років минулого століття, протимікробні препарати продавалися без рецепта в більшості країн світу із середнім або низьким доходом.

Наслідки антибіотикорезистентності є надзвичайно серйозними: людина фактично виявляється беззахисною перед хвороботворними бактеріями, включаючи смертельні інфекції. В результаті для лікування доводиться використовувати підвищені дози препаратів або альтернативні токсичні для пацієнта ліки. Усе це накладає негативний відбиток на здоров’я людини загалом.

Методи боротьби з антибіотикорезистентністю

Існує декілька підходів до боротьби з антибіотикорезистентністю, що дають найкращий результат при комплексному використанні.

Розробка нових препаратів. Хороше, але тимчасове рішення, якщо безконтрольне застосування ліків продовжуватиметься. Крім того, винаходити нові антибіотики нескінченно неможливо, а створення та тестування самих препаратів потребує багато часу.
Продаж антибіотиків за рецептами. Майже до нуля знижує надмірне, невиправдане застосування антибіотиків. Саме з цією метою у 2022 році в Україні було запроваджено заборону на продаж антибіотиків без рецепта.
Обмеження застосування протимікробних препаратів у тваринництві. Ці ліки найчастіше використовуються у профілактичних, а не в терапевтичних цілях. Це призводить до стійкості мікроорганізмів, які надалі здатні заражати людину.
Суворий контроль фармацевтичного виробництва. Неналежне очищення стічних вод, що виходять із підприємств із виробництва ліків, призводить до потрапляння великої кількості антибіотиків у довкілля. Сучасний автоматичний контроль, регулярний забір зразків ґрунту та води поблизу виробництва допомагають запобігти забрудненню.
Обмежене використання мила та мийних засобів з антимікробними добавками. Надмірне застосування таких складів лише стимулює природний відбір серед бактерій.
Профілактика інфекційних захворювань. Недуг набагато простіше попередити, ніж лікувати! Дотримання правил гігієни та рекомендацій лікарів у період сезонного поширення інфекцій допоможе уникнути вживання протимікробних препаратів.

Знаючи, що таке стійкість до антибіотиків, які наслідки вона має для всього світу, ви зможете зробити свій внесок у боротьбу із проблемою. Системно застосовуйте пробіотичні препарати, як для профілактики наслідків застосування антибактеріальних засобів, так і для підсилення дії антибіотику шляхом витіснення патогену пробіотичними дріжджами Saccharomyces boulardii CNCM I-745, які мають мікробіологічний паспорт безпеки застосування та клінічну ефективність.